22 Mar
ЧИ КОВОРКІНГОВІ СХЕМИ Є ДОСІ АКТУАЛЬНИМИ ДЛЯ ІТ БІЗНЕСУ?

Якщо українська ІТ компанія отримує послуги від ФОПів, то є ризик того, що податкові органи можуть визнати відносини між такою компанією та залученими ФОПами прихованими трудовими відносинами. Цей ризик суттєво зростає, якщо ФОПи перебувають в офісі, який належить компанії або орендований нею. Податкові органи вважають, що в цьому випадку компанія надає ФОПам робоче місце та засоби праці, а це є ознакою трудових відносин.

Якщо податківці визнають відносини між компанією та ФОПами трудовими, то вони вважатимуть виплати, які компанія робила на користь ФОПів, заробітною платою. Це означає, що компанія мала б оподатковувати такі виплати як заробітну плату. Тобто утримувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за ставкою 18 %, військовий збір за ставкою 1,5 % та єдиний соціальний внесок (ЄСВ) за ставкою 22 %. Оскільки компанія цього не робила, то, на думку податківців, вона має доплатити ці податки, а також штрафи.

Щоб знизити цей ризик деякі компанії впроваджували коворкінгові схеми. Однак ситуація навколо ІТ бізнесу в Україні дещо змінилася. По-перше, спочатку картантин, а потім війна в Україні призвела до того, що ІТ компанії здебільшого перевели персонал на дистанційну роботу. По-друге, в Україні прийняли закон, який передбачає правовий режим Дія Сіті. Він дає змогу оформити відносини з персоналом у іншій спосіб, без згаданих ризиків. Через ці зміни виникає питання щодо актуальності коворкінгових схем.

Ця стаття має на меті надати відповідь, чи є коворкінгові схеми досі актуальними для ІТ бізнесу в Україні.

Як працює коворкінгова схема?

Типова структуру ІТ бізнесу, яка використовує коворкінг, зображена нижче.

Малюнок 1. Структура ІТ бізнесу з коворкінгом

Із цієї схеми видно, що ФОПи, залучені компанією, не перебувають в офісному приміщенні, яке належить цій компанії. Натомість вони здійснюють свою діяльність у приміщенні, яке є коворкінгом. Тобто вони отримують коворкінгові послуги від третьої особи, яка формально не повʼязана з основною компанією та її власником. Такою особою може бути афілійований ФОП на єдиному податку або компанія, зазвичай, товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Бажано, щоб діяльність такого ФОПа або ТОВ не стосувалися розроблення програмного забезпечення та інших послуг, які надає основана ІТ компанія.

Коворкінгові послуги це комплекс послуг, які забезпечують ФОПу місце для здійснення його діяльності, а також можуть включати додаткові послуги, як-от доступ до інтернету, надання комп’ютерної техніки та іншого обладнання, кейтерінг тощо. Отже, договір коворкінгових послуг є гнучким та зручним інструментом для організації роботи ФОПів, залучених до різноманітних ІТ проєктів.

Водночас для повної безпеки треба відпрацювати документообіг, пов’язаний із наданням коворкінових послуг, як-от положення про коворкінг, договір про надання коворкінгових послуг, документи, які фіксують передачу комп’ютерної техніки та іншого обладнання тощо. Крім того, щоб коворкінгові послуги мали реальний характер треба також владнати питання їх оплати.

Отже, впровадження коворкінгової схеми давало б змогу ІТ компанії:

По-перше, знизити ризики, пов’язані з визнанням відносин між ІТ компанією і ФОПами трудовими. Адже компанія не надає робоче місце залученим нею ФОПам.

По-дуге, формально організувати діяльність залучених ФОПів, зафіксувати передавання їм комп’ютерної техніки та цінного обладнання, забезпечити інші умови їх діяльності, як-от перекуси, напої тощо.

Варто зазначити, що іноді коворкінг в Україні використовує ІТ бізнес, побудований навколо іноземної компанії. Тобто коли іноземна ІТ компанія отримує послуги від українських ФОПів, зосереджених у одній локації. Іноземні компанії зазвичай не мають ризиків, пов’язаних із прихованими трудовими відносинами. Однак, змога організувати роботу персоналу, який знаходиться в Україні в одній локації, зафіксувати передавання техніки та обладнання можуть бути причиною включення коворкінгу до структури такого бізнесу.

Отже, якщо фахівці, залучені до проєктів ІТ компанії, не перебувають в одній локації, а розкидані по Україні або, навіть, по світу, то коворкінгова схема навряд чи буде в пригоді. Однак коворкінг можна включити до структури бізнесу, якщо персонал переважно перебуває в Україні та зосереджений в одній локації. Крім зниження ризиків, це дасть змогу організувати роботу персоналу, зафіксувати передавання комп’ютерної техніки та цінного обладнання, а також забезпечити інші умови, як-от перекуси, напої тощо.

Чи дає Дія Сіті змогу відмовитися від коворкінговий схеми?

З прийняттям 2021 року закону, який передбачає правовий режим Дія Сіті, українські ІТ компанії отримали додаткові можливості.

IT компанія має змогу стати резидентом Дія Сіті, якщо вона:

  • здійснює діяльність у сфері ІТ (конкретний перелік видів діяльності міститься в зазначеному законі);
  • частка доходу від продажу послуг у сфері IT не нижче 90 % від суми загального доходу;
  • середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів (це особлива форма залучення фахівців на підставі спеціального цивільно-правового договору — гіг-контракту) має бути не менше дев’яти осіб;
  • розмір середньомісячної винагороди працівників компанії та гіг-спеціалістів має бути не нижче 1200 євро (йдеться про гривневий еквівалент цієї суми).

Якщо ІТ компанія відповідає цим критеріям та її зареєстрували резидентом Дія Сіті, то вона має право оподатковувати винагороду фахівцям, з якими укладений гіг-контракт або трудовий контракт, за спеціальними правилами. Таку винагороду оподатковують ПДФО за ставкою 5 % та військовим збором за ставкою 1,5 %. Водночас компанія сплачує ЄСВ за ставкою 22%, яку застосовують до мінімальної заробітної плати. Тобто доходи таких фахівців оподатковують майже на одному рівні з доходами ФОПів на єдиному податку 3 групи, яких зазвичай залучають ІТ компанії.

Закон прямо зазначає, що компанія — резидент Дія Сіті може надавати місце роботи, комп’ютерну техніку та інше обладнання не лише працівникам, а й гіг-спеціалістам. Тобто така компанія може залучати персонал без ризиків щодо прихованих трудових відносин та без сплати зайвих податків. Водночас така компанія матиме змогу досить вільно організовувати роботу персоналу.

Отже, замість коворкінгу можна використовувати українську компанію — резидента Дія Сіті. Приклад такої структури наведений нижче.

Малюнок 2. Структура ІТ бізнесу з компанією — резидентом Дія Сіті

Така структура матиме кілька переваг порівнюючи з попередньою, а саме:

По-перше, повністю зникають ризики, пов’язані з прихованими трудовими відносинами.

По-друге, збільшуються можливості щодо організації діяльності залучених спеціалістів.

По-третє, вона простіша.

По-четверте, ІТ компанія матиме змогу скористатися додатковими перевагами правового режиму Дія Сіті, як-от стійкість до змін у законодавстві, можливість легального отримання доходів власником бізнесу з низьким податковим навантаженням, можливість використання Non-Disclosure та Non-Compete угод тощо.

Отже, якщо структура вашого бізнесу побудована навколо української компанії, то використання ІТ компанії — резидента Дія Сіті замість коворкінгу є більш вдалим рішенням. Ви можете використовувати таку структуру як у випадку, коли ваш персонал працює в офісі, так і коли він працює дистанційно.

Крім того, якщо ви маєте іноземну компанію та бажаєте організувати діяльність персоналу в Україні, то ви теж можете використовувати компанію — резидента Дія Сіті замість коворкінгу. Тобто використання ІТ компанії — резидента Дія Сіті є універсальним рішенням, яке знижує актуальність коворкінгових схем.

Приклад такої структури наведений на схемі нижче.

Малюнок 3. Структура ІТ бізнесу з іноземною компанією та компанією — резидентом Дія Сіті

Зважте на те, що під час використання компанії — резидента Дія Сіті в структурі вашого бізнесу треба врахувати особливості оподаткування такої компанії. Більше інформації про правовий режим Дія Сіті, ви можете знайти в статті ЧИ ВАРТО ІТ КОМПАНІЇ БУТИ РЕЗИДЕНТОМ ДІЯ СІТІ?

Щоб отримати консультацію щодо використання коворкінгу або компаній - резидентів Дія сіті в структурі вашого бізнесу, зв’яжіться зі мною за посиланням.

Сподіваюсь, що ця інформація стане вам у пригоді. Поділіться нею зі своїми знайомими та колегами. Поставте, будь ласка, відмітку «Подобається» цій статті в соціальних мережах. Так більше людей зможуть здобути корисні знання. Я буду вам за це безмірно вдячний.

Підпишиться на мій канал Telegram. Я його створив для вашої зручності. На цьому каналі я розміщую всі свої матеріали про те, як захистити бізнес та активи, сплачувати менше податків, а також вести бізнес за кордоном. Також ви можете відслідковувати нові публікації на моїх сторінках у соціальних мережах: LinkedIn, або Facebook.

Більше про мене та мої послуги ви можете дізнатися на моєму сайті.

Інші публікації, які можуть вас зацікавити

Коментарі
* Адреса електроної пошти не буде відображатися на сайті